Психологи проєкту “VeLa” обговорюють практичні випадки дитячої аутоагресії, з якими вони зіткнулися під час роботи з переселенцями. Відео містить як теоретичні роздуми про причини такої поведінки, так і конкретні терапевтичні техніки.
Ключові етапи зустрічі:
-
Налаштування та медитація: Зустріч починається з дихальної практики «Крила», спрямованої на вирівнювання емоційного стану самих спеціалістів [01:08].
-
Розбір трьох клінічних випадків (Наталія):
-
Хлопчик (4 роки): ставив себе в куток, щипав до синців, вважав себе «поганим» через пережитий стрес [07:29].
-
Дівчинка-підліток (13 років): розчісувала шкіру до крові після втрати батька та переїзду з Харкова (політравма) [11:03].
-
Хлопчик молодшого шкільного віку: використовував гумку для ударів по руках, перебував у стані глибокої депресії («заморожені емоції») після обстрілів у Чорнобаївці [15:34].
-
Практичні рекомендації та методики:
-
Перенесення агресії: використання глини, пластиліну та рвання картону, щоб перенести імпульс самопошкодження з тіла на зовнішній об’єкт [12:19].
-
Колірна діагностика: техніка «фарбування тіла зсередини» для визначення місць скупчення негативної енергії у дітей [32:50].
-
Алгоритм допомоги при селфхармі (7 кроків від Валентини): включає виявлення тригерів, створення списку «довірених осіб», забезпечення безпечного середовища (прибирання гострих предметів) та пошук сильних сторін дитини [43:24].
-
Валідація почуттів: важливість пояснення дитині, що вона не винна у тому, що відбувається, і що її почуття є нормальною реакцією на ненормальні обставини [50:59].
Це відео буде корисним для:
-
Практикуючих психологів та психотерапевтів.
-
Педагогів, які працюють із дітьми-ВПО.
-
Батьків, які помітили ознаки самопошкодження у своїх дітей.
