У наш час багато підлітків створюють в інтернеті «ідеальне Я» — образ успішної людини, яка живе «життям мрії», хоча насправді це не так. Коли друзі чи однокласники дізнаються, що цей онлайн-образ несправжній, підліток переживає сильний емоційний удар. Це може викликати гостру кризу: дитина стає дуже тривожною, надмірно самокритичною, часто дратівливою або пригніченою. Фактично, розкриття неправди руйнує її самооцінку і викликає сильний страх осуду.
Для педагогів, наставників та психологів важливо мати стратегію підтримки, яка допоможе підлітку пройти через цю кризу. Нижче наведено комплексний підхід, що поєднує психологічну нормалізацію, рефреймінг та роботу над самоприйняттям.
1. Психологічна нормалізація та прийняття мрій
Першим кроком є зняття почуття сорому, яке часто паралізує підлітка. Необхідно пояснити, що не потрібно соромитися своїх мрій та фантазій. Для молоді психологічно нормально приміряти на себе різні соціальні ролі, уявляти бажане життя і використовувати онлайн-платформи як простір для асиміляції цих прагнень. Важливо відмежувати творчий пошук від свідомого обману.
2. Рефреймінг: перехід від обману до перформансу
Цей етап передбачає зміну кута зору на створений образ, що особливо ефективно працює з підлітками, залученими до творчості (театральні гуртки, мистецтво). Запропонуйте розглядати створення контенту як театральну імпровізацію або перформанс. Це дозволяє підлітку змістити фокус із сорому за неправду на творчу гру.
Обговоріть можливість створення нової «серії» або іншого акаунту, де він/вона буде свідомо грати роль, відкрито заявляючи про це (наприклад, «Граю в успішне життя»).
Через обговорення або рольові ігри допоможіть усвідомити, що навіть в «успішної версії» є свої труднощі. Це знижує тиск ідеалізації та зменшує розрив між вигаданим і реальним світом.
3. Робота з автентичністю та внутрішнім «Я»
Криза викриття — це можливість для глибокої роботи над самооцінкою. Необхідно допомогти підлітку розібратися у своїх почуттях (страх, сором, провина) щодо онлайн-образу та реакції оточення. Слід працювати над прийняттям свого реального «Я» з усіма його недосконалостями, підкреслюючи, що цінність людини не залежить від ідеальності її соціальних мереж.
Зверніть увагу на те, що відсутність негативної реакції або булінгу з боку однолітків може бути проявом емпатії. Це допомагає знизити рівень тривоги, викликаної очікуванням насмішок.
4. Підтримка на засадах реальності
Найважливіше — переорієнтувати потребу у визнанні з віртуального світу на досягнення в реальному житті.
Слід послідовно підтримувати впевненість підлітка, але робити це через похвалу за реальні зусилля та успіхи (навчання, творчість, соціальна активність).
Зміцнення самооцінки через відчутний, а не вигаданий успіх (наприклад, у творчому гуртку) є найкращим способом допомогти молодому підлітку прийняти своє автентичне, сильне «Я».
