У часи великих випробувань стрес стає нашим постійним супутником. Проте важливо пам’ятати: твоя реакція на ненормальні обставини війни — це нормальна спроба твого організму адаптуватися. Розуміння того, як працює твоя нервова система, — це перший крок до відновлення контролю та внутрішнього спокою.
Еустрес та дистрес: коли напруга йде на користь
Стрес — це не завжди ворог. Це робота нашого організму, спрямована на виживання.
-
Еустрес (позитивний стрес): короткочасна напруга, яка допомагає тобі бути продуктивним, зосередженим і мотивованим. Це та сила, що змушує нас діяти в критичні моменти.
-
Дистрес (руйнівний стрес): виникає, коли напруга стає надмірною або триває занадто довго. У цьому стані працездатність падає, з’являється виснаження, і організм починає «здавати».
Гострий проти хронічного: чому ми так втомлюємося?
Розуміння типу стресу допомагає обрати правильну стратегію відновлення:
-
Гострий стрес: раптова подія, що вибиває з колії. Нам потрібен час на заземлення одразу після події.
-
Хронічний стрес: постійний тиск, який накопичується день за днем. Війна — це марафон хронічного стресу. Він виснажує непомітно, тому системна турбота про себе стає обов’язковою, а не розкішшю.
Концепція «Зцілюючого середовища»
Травма часто викликає відчуття ізоляції та розриву зв’язків. Тому зцілення починається не лише всередині нас, а й у просторі навколо. Зцілююче середовище — це атмосфера, яка повертає відчуття безпеки, надії та розради.
Ми самі є частиною цього середовища для інших. Підтримка зв’язку з близькими, спільні дії та проста людська присутність допомагають подолати той «дисконект», який намагається нав’язати травма.
Практичні кроки для стабілізації
Якщо ти відчуваєш, що виходиш із вікна толерантності, спробуй ці вправи:
1. Дихання «Трикутник» Це техніка для швидкого заземлення тіла:
-
Зроби вдих на 3 рахунки.
-
Затримай дихання на 3 рахунки.
-
Зроби повільний видих на 4 рахунки. Повтори цей цикл 3–5 разів.
2. Усвідомлення зв’язку Поклади руку на серце, згадай людину, яка тобі дорога, або просто подивись на тих, хто поруч. Скажи собі або іншому: «Ти не один. Ми разом». Це просте нагадування активує систему співрегулювання та дає сигнал мозку, що безпека поруч.
Пам’ятай, що бути не в порядку — це нормально. Твій шлях до зцілення починається з маленьких кроків і лагідності до самого себе.
Дивись повну лекцію про психологію стресу тут:
