Історія: 6-річна дівчинка, яка ходить у садочок, вигадує історії про те, що її мама б’є і розповідає це хрещеній. Це викликає занепокоєння у мами та хресної, адже вони не розуміють причини такої поведінки. Мама нині виховує доньку одна, тому що батько на фронті, намагається їй давати усе найкраще, виконує різні бажання. Дівчинка також не хоче вчити вірш на випускний і під час поїздки в інше село, до тітки, відмовляється від спілкування з мамою, видаляючи з телефону вайбер.
Поради експерток проєкту:
- Заспокоїти маму. Важливо, щоб мама не реагувала на поведінку доньки з гнівом чи образою, адже це може лише погіршити ситуацію. Варто також звернути увагу на те, що така поведінка дітей, а саме фантазування і небажання спілкуватися – це є нормою і тому немає причин для занепокоїння. Також експерти радять матері звернутися по допомогу до психолога чи психотерапевта, адже є ознаки тривожності.
- Грати в “Яблука та цибуля” наприкінці кожого дня. Ця гра може допомогти дитині краще зрозуміти свої емоції та навчитися їх виражати, а також проговорювати реальні події, які трапляються. Запропонуйте дитині уявити, що у неї є два кошики: один для “яблук” (хороші події), а другий для “цибулі” (погані події). Попросіть її розповісти, що сталося протягом дня, і покласти відповідні картинки до кошика. Це допоможе їй краще усвідомити свої емоції та навчитися розрізняти позитивні та негативні події.
- Зрозуміти причини поведінки. Діти можуть обманювати, фантазувати або ж дистанціюватися з різних причин. Іноді це може бути способом привернути увагу, адже їм не вистачає любові та підтримки. У деяких випадках діти можуть копіювати поведінку, яку вони бачать у фільмах чи мультфільмах, або у батьків.
- Телефон для дітей 6 років. Психологи не рекомендують давати телефон дітям у такому ранньому віці, адже це може негативно впливати на їх емоційний та психологічний розвиток. Важливо обмежити час, який дитина проводить перед екраном, та контролювати контент, який вона переглядає.
- Особисті кордони. Видалення вайбера та дистанціювання від мами може бути способом дитини вибудувати свої особисті кордони та захистити себе від емоційного перевантаження. Важливо розуміти та поважати ці кордони, адже це допоможе дитині відчувати себе більш безпечно.
- Захист від погроз. Обман дитини щодо побиття може бути захисним механізмом внаслідок озвучених мамою погроз. Коли дитина чує, що її мають побити, вона може говорити про це так, ніби це дійсно сталося.
- Психологічна допомога. Мамі та дитині може допомогти психолог. Фахівець допоможе дитині впоратися з емоційними складнощами, а також дасть мамі поради щодо того, як краще спілкуватися з дитиною та допомогти їй.
