Сучасна реальність в Україні — це стан безперервної травматичної стресової реакції. Дослідження показують, що головними чинниками тривоги для українців залишаються безпека майбутнього, доступ до ресурсів першої необхідності та страх розширення масштабу війни. Проте стрес не обов’язково має призводити до руйнування особистості. Важливо розуміти, що страждання можна пом’якшити через міцні зв’язки: фізичні, емоційні та духовні. Саме відчуття того, що ти не один у своєму болі, стає першим кроком до відновлення гідності та надії на майбутнє.
Повне відео тренінгу про вигорання:
Емоційне вигорання як «перетягнута кулька»
Емоційне вигорання можна метафорично порівняти з повітряною кулькою, яка була натягнута настільки сильно і довго від хронічного стресу, що втратила свою еластичність. Основними симптомами цього стану є емоційне виснаження, деперсоналізація (або цинізм) та відчуття власної професійної неефективності. Особливо вразливими є люди допоміжних професій — педагоги, волонтери, медики. Коли ми тривалий час працюємо з чужим болем, виникає «втома від співчуття». Це стан, коли стає важко співпереживати іншим, з’являється дистанція та відчуження, а робота, яка раніше приносила сенс, починає здаватися марною.
Резильєнтність та психологічна гнучкість
Шлях до одужання від вигорання лежить через розвиток резильєнтності — здатності «відскакувати» назад після ударів долі. Психологічна гнучкість дозволяє нам приймати важкий досвід, не дозволяючи йому принизити або зламати нас. Одним із ключових методів боротьби з втомою від співчуття є так звана «безсторонність у гарному сенсі». Це здатність фахівця вчасно «вийти на берег» із виру чужих проблем, щоб побачити ситуацію збоку. Тільки зберігши власну цілісність, ми можемо ефективно допомагати іншим, не йдучи на дно разом із ними.
Стратегії самодопомоги: де шукати ресурс?
Скарбничка ресурсів для відновлення енергії у кожного своя, але є універсальні механізми, які найкраще працюють у нашому культурному контексті. Українці знаходять силу в гуртуванні: волонтерство перетворюється на створення «нових родин», де спільна праця (плетіння сіток, виготовлення свічок) стає формою терапії. Важливу роль відіграють етнічні коди — народна музика, вишивка та обереги, що дають відчуття зв’язку з домом. Не менш важливим є гумор — здатність сміятися не «з події», а «через неї», що допомагає зняти напругу та повернути відчуття контролю над життям.
Пошук «внутрішнього вогника»
Втома часто виникає не від того, що ми зробили занадто багато, а від того, що ми зробили занадто мало того, що нас насправді запалює. Повернення до життя починається з пошуку сенсів навіть у найтемніші часи. Це може бути творчість, природа або просто хвилини відвертості з друзями. Коли людина знову відчуває залученість, вона помічає появу «течії» у своїй діяльності — стан, де час минає непомітно, а наполегливість бере гору над труднощами. Це і є ознакою того, що «кулька» знову наповнюється живою енергією, а не просто розтягується під тиском обставин.
