6 СТАДІЙ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ

У класифікації хвороб ВООЗ вигорання визначається як «непереборний синдром хронічного стресу, що виник на робочому місці, і з яким людина вже не може впоратися». Організація визначає такі симптоми проблеми:

  • почуття втоми чи виснаження
  • почуття відстороненості від роботи або негативні емоції, що виникають від думки про роботу
  • заниження професійних досягнень, почуття некомпетентності, зниження продуктивності праці

Німецький психолог Матіас Буріш виокремив 6 стадій емоційного вигорання працівника:

1. Попереджувальна фаза

Спочатку на цій фазі людина максимально залучена і активна, ігнорує не пов’язані з роботою потреби, свідомість витісняє думки про невдачі та розчарування. Працівник також обмежує будь-які соціальні контакти та занурюється у роботу з головою, закриваючись від зовнішнього світу.

2. Зниження рівня власної участі

На цій фазі вигорання людина втрачає відчуття реальності, стає вимогливою, категоричною, вважає, що колеги не докладають достатньо зусиль.

Через накопичену втому знижується загальна емпатія і поступово зникає колишня тяга до роботи. Задоволення від своєї справи зникає, з’являється прокрастинація. Як правило, від рішення піти з ненависної роботи на цьому етапі втримують лише гроші.

3. Емоційні реакції

На цій стадії людина схильна вкрай гостро переживати будь-які емоції. Накопичена втома призводить до помилок у роботі, через що падає самооцінка, з’являються відчуття провини, неможливості що-небудь змінити, апатія і депресія.

4. Фаза деструктивної поведінки

Ця фаза проявляється відразу в декількох сферах:

  • Сфера інтелекту. Зниження концентрації, неуважність, нездатність виконувати складні завдання, відсутність уяви, безсилля.
  • Мотиваційна сфера. Людина стає безініціативною, знижується ефективність роботи. Вона не прагне виконати завдання якнайкраще, як це було на першій фазі. Натомість працює строго за інструкцією, без ідей і креативу.
  • Емоційно-соціальна сфера. «Вигорілий» кидається з крайнощів у крайність: або зовсім уникає спілкування, або повністю зосереджується на одній людині. Говорити про роботу вже не хочеться, але й займатися чимось іншим енергії немає.
5. Психосоматичні реакції та зниження імунітету

З’являються безсоння, проблеми з тиском, головний біль, залежність від нікотину, кофеїну, алкоголю та інші прояви хронічної втоми.

6. Розчарування та негативна життєва установка

Людина втрачає сенс життя і бажання взагалі щось робити, почувається безпорадною і втраченою, відчуває розпач і ніби перебуває наприкінці свого життя.

Опублікував(ла) VeLa
Попередній запис
7 СФЕР ТУРБОТИ ПРО СЕБЕ
Наступний запис
10 ДНІВ УСВІДОМЛЕНОСТІ (ЧЕЛЕНДЖ)
Залишити відповідь
Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *