Втрата близької людини, розрив стосунків, втрата здоров’я чи інших важливих аспектів життя – все це неминуче супроводжується переживанням горя. Елізабет Кюблер-Росс, швейцарсько-американська психіатр, у своїх дослідженнях запропонувала модель, яка описує п’ять основних стадій, через які проходять люди, що зіштовхуються з втратою. Ця модель стала широко відомою і використовується для розуміння та підтримки людей у процесі переживання горя.
П’ять стадій журби за Кублер-Росс
-
Заперечення і ізоляція: На перших порах людина може відмовлятися вірити в реальність втрати. Це може проявлятися у запереченні діагнозу, у відмові прийняти смерть близької людини або у спробах знайти альтернативні пояснення. Заперечення слугує захисним механізмом, який допомагає пом’якшити початковий шок.
-
Гнів: Коли заперечення більше не працює, людина може відчувати гнів. Цей гнів може бути спрямований на себе, на інших людей, на Бога або на долю. Гнів є природною реакцією на несправедливість втрати і допомагає людині виразити свої почуття.
-
Торг: На цій стадії людина намагається укласти угоду з вищими силами або з самим собою. Вона може обіцяти змінити своє життя, якщо тільки втрата буде компенсована. Торг є спробою відтягнути неминуче і зберегти хоч якусь частину втраченого.
-
Депресія: Коли всі спроби змінити ситуацію виявляються марними, людина може впасти в депресію. Вона відчуває смуток, безнадію, втрату інтересу до життя. Депресія – це природна реакція на втрату і дозволяє людині осмислити глибину свого горя.
-
Прийняття: На останній стадії людина починає приймати реальність втрати. Це не означає, що біль зникає повністю, але людина знаходить сили жити далі. Прийняття не є кінцевою точкою, а радше початком нового етапу життя.
КРИТИКА ТА РОЗШИРЕННЯ ТЕОРІЇ:
- Стадії не є лінійними, люди можуть переживати їх у різному порядку, пропускати деякі або повертатися до них знову.
- Тривалість кожної стадії індивідуальна, для когось цей процес може тривати кілька тижнів, для когось – кілька років.
- Можливо, стадії проходять в іншому порядку, або одночасно.
- Переживання скорботи залежить також від того, наскільки далеко чи близько була людина до того, хто переживає втрату. Чим далі людина, тим легше буде заперечувати.
- За замовчуванням мозок буде сприймати розрив “ми-зв`язку”, як помилку.