Повний відео-запис зустрічі: https://youtu.be/0zrI-hzGdoY?si=iFT7TlSuUuixVis9
Презентація:https://youtu.be/0zrI-hzGdoY?si=iFT7TlSuUuixVis9
Практичний кейс
Опис: дитина ділиться з вами дуже сумною історією. Її обличчя не виражає жодних емоцій, ніби вона емоційно притуплена. Ви ж, у свою чергу, не можете стримати сліз або відчуваєте глибокий сум. Як же правильно реагувати в такій ситуації?
1. Вислухайте та подякуйте:
- Найперше, що ви повинні зробити, це уважно вислухати дитину. Не перебивайте її та не намагайтеся дати поради, поки вона не закінчить розповідь.
- Коли дитина закінчить, подякуйте їй за те, що вона поділилася з вами своїми переживаннями. Це покаже їй, що ви цінуєте її довіру.
2. Слідкуйте за дитиною:
- Зверніть увагу на мову тіла дитини та її емоційний стан. Можливо, вона відчуває себе більш комфортно, коли ви не дивитеся на неї прямо.
- Пам’ятайте, що кожна дитина реагує на емоції по-різному. Не судіть її за те, що вона не плаче або не виражає смуток так, як ви очікуєте.
3. Будьте уважні до контексту:
- Оцініть, чи є у вас достатньо часу та можливостей, щоб вислухати дитину до кінця. Якщо ні, запропонуйте їй продовжити розмову пізніше, коли у вас буде більше часу.
- Також важливо врахувати оточення. Якщо ви знаходитесь у публічному місці, можливо, краще знайти більш спокійне місце, де дитина зможе поділитися своїми переживаннями без сторонніх очей.
- У деяких випадках може бути доречним звернутися за допомогою до шкільного психолога або іншого фахівця.
4. Будьте щирими:
- Не бійтеся показати дитині свої емоції. Якщо вам сумно або ви плачете, це нормально. Це покаже дитині, що ви щиро співпереживаєте їй.
- Важливо, щоб ваша реакція була автентичною та невимушеною.
5. Вік дитини:
- Вік дитини може впливати на те, як вона сприймає та реагує на емоції.
- Маленькі діти можуть не розуміти складних емоцій або не знати, як їх висловити.
- Важливо пояснювати їм свої емоції простими словами та давати їм можливість висловити свої почуття.
Пам’ятайте, що кожна дитина індивідуальна, і немає універсального підходу до того, як реагувати на подібні ситуації. Найголовніше – це бути уважним, щирим і підтримувати дитину.
Співрегулювання
Спільне регулювання емоцій – це унікальний досвід, який описує взаємодію двох людей, що допомагає їм покращити свій емоційний стан та ефективніше справлятися з емоціями.
Як це працює?
Уявіть собі ситуацію, коли вчитель помічає, що учениця засмучена. Замість того, щоб просто ігнорувати це, вчитель використовує методи спільного регулювання:
- Він уважно слухає ученицю, даючи їй можливість висловити свої емоції.
- Він допомагає їй ідентифікувати та назвати свої почуття.
- Разом з нею вони шукають шляхи впоратися з емоціями, наприклад, за допомогою дихальних вправ або розмови про те, що сталося.
Чому це важливо?
Спільне регулювання емоцій дає низку переваг:
- Зміцнює стосунки: Коли люди допомагають один одному впоратися з емоціями, це зближує їх і покращує взаєморозуміння.
- Підвищує емоційний інтелект: Навчаючись розпізнавати та регулювати власні емоції, люди краще розуміють емоції інших.
- Сприяє кращому психічному здоров’ю: Ефективне регулювання емоцій знижує рівень стресу та тривоги, а також підвищує стійкість до труднощів.
Важливо пам’ятати:
- Спільне регулювання емоцій – це двосторонній процес. Обидві сторони повинні бути готові допомогти один одному.
- Не існує єдиного правильного способу спільного регулювання емоцій. Важливо знайти те, що підходить саме вам та вашій дитині.
- Якщо ви відчуваєте, що не можете самостійно впоратися з емоціями дитини, зверніться за допомогою до фахівця.
Пам’ятайте: “Ти не можеш вести туди, куди не можеш піти” – це не завжди так. За допомогою спільного регулювання емоцій ви можете допомогти один одному досягти кращого самопочуття та побудувати міцніші, здоровіші стосунки.
Приклади спільного регулювання емоцій у різних стосунках:
- Вчитель/учень: Вчитель може допомогти учневі впоратися з гнівом, використовуючи методи релаксації, або надати йому підтримку після складної контрольної роботи.
- Батьки/дитина: Батьки можуть допомогти дитині впоратися зі страхом перед темрявою, читаючи їй казку на ніч або залишаючи нічник увімкненим.
- Друзі: Друзі можуть допомогти один одному впоратися зі складними життєвими ситуаціями, надаючи емоційну підтримку та поради.
- Подружжя: Подружжя може допомогти один одному впоратися зі стресом, проводячи час разом, розмовляючи про свої почуття або займаючись спільними справами, які їм подобаються.
Спільне регулювання емоцій – це цінний навик, який може допомогти людям у будь-яких стосунках.
Способи спільного реагування
1. Зверніть увагу та назвіть видимі ознаки емоцій учня:
- “Я бачу, що ти сьогодні здаєшся сумним. Чи хотів би ти поговорити про це?”
- “Ти виглядаєш стурбованим. Що відбувається?”
- “Я помітив, що ти постійно крутишся на стільці. Чи все в тебе гаразд?”
2. Виконуйте передбачувані, контрольовані ритмічні рухи:
- Легко постукуйте учня по плечу або спині.
- Робіть ритмічні рухи руками, наприклад, плескайте в долоні або стукайте по столу.
- Співайте або наспівуйте заспокійливу мелодію.
3. Проводьте групові вправи з дихання або співу:
- Разом з учнем зробіть кілька глибоких вдихів і видихів.
- Співайте просту пісню або наспівуйте заспокійливу мелодію.
- Використовуйте дихальні вправи, наприклад, “квадратне дихання” або “дихання на чотири рахунки”.
4. Якщо можливо, спробуйте вирішити проблему:
- Якщо ви знаєте причину емоцій учня, спробуйте допомогти йому вирішити проблему.
- Запропонуйте йому кілька варіантів дій або допоможіть йому знайти ресурси, які можуть йому допомогти.
- Якщо проблема занадто складна, щоб її вирішити самостійно, зверніться за допомогою до іншого дорослого.
5. Підвищить рутини та передбачуваності:
- Створіть чіткий розклад дня і дотримуйтесь його.
- Запропонуйте учню візуальні підказки, такі як розклад або картки з розкладом дня.
- Попередити учня про будь-які зміни в розкладі.
6. Якщо доречно, запропонуйте фізичний дотик:
- Обніміть учня.
- Візьміть його за руку.
- Покладіть йому руку на плече.
